Весільні традиції та обряди: сценарій першого дня весілля

Усі молодята прагнуть зробити своє весілля незабутнім. Одні відходять від загальноприйнятих норм, змінюючи структуру урочистості, виключаючи якісь традиції та обряди, другі трансформують їх завдяки тематичній стилізації або іншій культурі, треті роблять і те, й інше, а четверті бачать своє весілля традиційним, проведеним на високому рівні та правильно. Що ми бачимо? У всіх випадках проведення весільних традицій та обрядів стоїть на першому місці, і все обертається навколо них.

У професійних організаторів і ведучого весілля є безліч способів урізноманітнити урочистість — від оформлення залу й букета нареченої до конкурсів, вікторин і стилю ведення свята. І як би далеко вони не заходили у своїх інноваціях, весільні традиції та обряди завжди будуть на їхньому шляху.

Що випливає зі сказаного? По-перше, весілля не може проходити без обрядів. Нехай навіть у мінімальній кількості, але вони завжди присутні. Моя практика показує, що навіть найінноваційніші рішення базуються на традиції та завжди включають традицію. По-друге, традиції визначають тип урочистості, без них вона має інший зміст та інакше називається. І по-третє, без знання обрядів неможливо зробити успішне весілля, а без традицій — неможливо створити щось нове.

Відео весільних традицій та обрядів

Весільні обряди, традиції та сценарій першого дня святкування

Сьогодні намітилася тенденція до святкування лише першого дня весілля, другий, як правило, проходить у «вузькій компанії», найчастіше в сімейному колі з найближчими друзями. Виходячи з цього, усі зусилля й акцент робляться на першому дні святкування, центральною складовою якого, як відомо, є весільний банкет. Через це деякі обряди були перенесені з другого на перший день весілля, що з часом стало традицією і сьогодні гармонійно вписалося в загальну структуру урочистості.

1. Виїзна церемонія

1. «Виїзна церемонія» — це, по суті, красива романтична імітація одруження, яке молодята, як правило, здійснюють заздалегідь і в менш святковій обстановці.
2. У Києві проведення церемонії має внутрішні традиції та включає безліч варіантів, а також різних складових. Усе обговорюється з ведучим у процесі написання сценарію, яким, сподіваюся, у вас буду я. Докладно описати все — означає присвятити цьому окрему статтю, і в майбутньому я неодмінно це зроблю, а зараз обмежимося констатацією фактів (решта при зустрічі).
3. Якою буде виїзна церемонія і що робитиме на ній та на всьому весіллі ведучий, залежить від вас, головне — не соромлячись висловлюйте свої побажання. Я обов’язково їх врахую і запропоную безліч варіантів, які ідеально підходять саме вам.

2. Зустріч із короваєм

1. Цей обряд вважається одним із найважливіших на весіллі. Кажуть, що як почнеш своє життя, так і далі житимеш. Коровай є символом «добробуту», який уособлюють колоски пшениці, символом любові — ягоди калини, а символом єдності — сам коровай загалом.
   За весільними традиціями наречений забирає наречену з її дому й привозить до себе. Їх на порозі зустрічає його мама (свекруха) з короваєм. Сенс цього обряду в тому, що «якщо ви починаєте свій спільний життєвий шлях із головними атрибутами щасливого життя (я їх перелічив вище), то й до кінця продовжуватимете його в тому самому дусі».
2. Батьки можуть «зустрічати з короваєм» як у фіналі виїзної церемонії, так і під час зустрічі молодят на порозі ресторану.
3. В обряді беруть участь батьки, усі гості й, звичайно, веде його ведучий.
4. Існує щонайменше п’ять варіантів зустрічі з короваєм, один із яких вам точно сподобається.

3. Подарунки

Сьогодні подарунки заведено дарувати за американо-європейською традицією наприкінці виїзної церемонії або після зустрічі молодят перед застіллям.

За часів СРСР була традиція дарувати подарунки молодятам під час другого застілля. Свати або хрещені нареченого й нареченої ходили з трилітровою банкою для грошей, тацею з «шишками» (спеціальними булочками відповідної форми) і тацею з чарками. Кожен вставав, дарував подарунок, говорив побажання, йому наповнювали чарку горілкою та давали «шишку». Цей обряд дарування на весіллі з 30 гостями тривав понад одну годину. Тепер це в минулому.

4. Перший танець молодят

1. «Перший подружній танець» проводиться після першого застілля. Сьогодні цей обряд має стільки різних варіантів виконання та музики, що перелічити все неможливо. Головне — це ваша фантазія і творчі можливості.
2. Перший танець можна прикрасити різними ефектами: дим-машиною, хлопавками, кулею-сюрпризом, пелюстками троянд і багатьом іншим, головне — стежте, щоб це не могло забруднити одяг чи спричинити травми. (Якщо пелюстки троянд стиснути в руці, а потім кинути на наречену, вони обов’язково залишать слід. Це більшою мірою стосується темних троянд — червоних, фіолетових, чорних тощо, але й світлі можуть залишити плями. Будьте уважні.)

5. Конкурси молодят

Я рекомендую проводити конкурс молодят під час другого застілля у вигляді вікторин (конкурси застільного типу). По-перше, гості ще готові сприймати інформацію (далі настає емоційна й фізична втома). По-друге, у молодят ще є сили (усе ж від самого ранку фотографуватися й виконувати різні завдання організаторів, а потім і ведучого весілля). По-третє, загальновідомо, що алкоголь погіршує слух і сприйняття, тому з кожним наступним застіллям гості більше хочуть говорити й менше слухати, а також більше рухатися й менше сидіти.

Конкурсів дуже багато, головне, щоб вам не пропонували ті, з якими виходила заміж ваша бабуся. Будьте уважні й вимогливі. Якщо ведучий запропонує вам «Їжачка» у вигляді яблука із сірниками, які потрібно витягати й говорити комплімент, побажання тощо, або «Ромашку» приблизно такого самого плану, одразу шукайте собі іншого фахівця.
Я ніколи не дозволю собі запропонувати вам щось подібне, лише свіжі й оригінальні рішення для ваших розваг, які «відображають моє обличчя».

6. Обряди породичання в танці

1. Ця традиція бере свій початок ще з кам’яного віку, коли люди не могли говорити, але виражали свої емоції поваги й розуміння в танцях. Щоправда, сьогодні обряд породичання в танці має не настільки глибоке підґрунтя.
2. Головним танцем є танець «Тещі й зятя», але також можна продовжити танцями «Невістки й свекрухи» та «Тестя і свекра».

Танець зятя й тещі

1. Найчастіше це російськомовна пісня «Теща моя» або україномовні, яких дуже багато. Наприклад, «Чоботи з бугая», «Узуваю тещу в чоботи» тощо, але це також може бути постановочний танець.
2. Обряд може виконуватися ширше, з «омиванням ніг тещі», після якого теща й зять разом танцюють.

Омивання ніг тещі зятем

1. У тазику з водою зять миє тещі ноги, при цьому гості нерідко через велику любов і радість від запрошення на весілля ллють їй на ноги гірчицю, кетчуп тощо, так би мовити, щоб вони були бруднішими — значить, краще помиє.
2. Далі зять витирає ноги тещі рушником.
3. Заздалегідь зять готує тещі нове взуття (туфлі, чоботи), але перед тим, як його вдягнути, у кожен предмет взуття вкладає гроші. Якщо тещу влаштовують взуття й кількість грошей, вона приймає подарунок і погоджується на танець.
4. Сенс самого танцю полягає в тому, щоб випробувати подаровані зятем черевички й перевірити, чи стала теща щасливішою та веселішою.

Танець невістки й свекрухи

1. Вважається, що в сім’ї головне, щоб жінки знайшли взаєморозуміння, тому й на весіллі намагаються відразу максимально зблизити двох господинь — свекруху та невістку.
2. Музика, під яку проводять цей обряд, може бути будь-якою. Я, наприклад, ставлю «Бариню».

Танець свекра й тестя

1. Цей обряд не має особливого смислового підґрунтя й більше сприймається як розвага.
2. Головне тут — весела й бажано незвичайна музика. Я, наприклад, вмикаю «Лезгинку» або музику з кінофільму «Джентльмени удачі».

7. Викрадення нареченої

1. Викрадення нареченої може бути організоване заздалегідь або спонтанно. До слова, мені більше подобається другий варіант, оскільки я дуже люблю імпровізаційну форму та непередбачуваність.
2. Заплановане викрадення нареченої має переваги у видовищності. Як правило, його організовує ведучий, заздалегідь усе обговоривши з молодятами під час написання сценарію.
3. Варіанти викрадення можуть бути з циганами, піратами, «босяками», індіанцями тощо, переважно це залежить від наявності костюмів у ведучого.
4. Основний викуп за викрадення нареченої (так само й туфельки, див. далі) покладається на свідків, які відпрацьовують його у викрадачів (епізоди цього ви можете побачити на моїх весільних відео).
5. Як правило, це 2–3 випробування-конкурси.
6. Останнім часом на київських весіллях молодята нерідко «обходяться» без свідків, тим більше що їхня функція зараз суто символічна, тож тоді викуп дає наречений. Раніше свідки ставили свої підписи в офіційних документах, що засвідчували шлюб у РАЦСі або Палаці одружень. Тепер цього немає, і тому свідки — це вже лише красива традиція та «люди для викупу».
7. Викуп нареченої та, забігаючи наперед, «туфельки» зараз відбувається у вигляді випробувань і конкурсів. Традиції минулого викуповувати грошима відійшли безповоротно. Сьогодні всі налаштовані добре повеселитися й відпочити. Тому викуп свідків і сприймається як своєрідна шоу-програма.
8. Нерідко після конкурсів свідків також пропонують пройти випробування нареченому. Він, своєю чергою, може запросити друзів допомогти йому.
9. У щасливому фіналі «возз’єднання сім’ї» я пропоную молодятам і всім гостям потанцювати під повільну пісню, яку можу виконати сам.

9. Викуп туфельки

1. Ця традиція може бути як продовженням попередньої (викрадення нареченої), так і автономною.
2. Як і в попередньому обряді, це 2–3 конкурси-випробування для свідків або нареченого.
3. Єдине, що варто зазначити: у фіналі багато хто хоче бачити традицію, коли свідок випиває з туфельки нареченої спиртне.

10. Повзунки

1. Ворожіння на первістка («Повзунки») — це один із найулюбленіших обрядів гостей на весіллі. Усі дуже хочуть поворожити, хто ж буде в молодят — дівчинка чи хлопчик?
2. Суть обряду полягає в тому, що свідки обходять гостей із повзунками. У свідка — блакитні, і якщо хтось голосує за хлопчика, то кидає гроші туди, а якщо хоче віддати голос за дівчинку, то кладе гроші в рожеві повзунки свідки.
3. Після підрахунку свідки оголошують результат і всі гроші віддають молодятам.

11. Розрізання торта

1. Обряд розрізання торта молодятами може відбуватися або наприкінці всіх обрядів (практично у фіналі весілля), або, скажімо, за одну годину до завершення весілля. Правильність цього процесу кожен вільний обирати сам, я лише висловлю деякі зауваження. Якщо ви розрізаєте торт наприкінці весілля, як правило, його вже ніхто не їсть. Усі збираються йти додому й забирають його із собою. Додамо до цього шматочок короваю, який ви отримуєте наприкінці весілля як атрибут магічного щастя, і зрештою їдете в таксі з цим. З огляду на неуважність напідпитку людей нерідко ці два шматочки можуть покласти на сидіння авто й ще зверху сісти. У результаті виходить загальна маса, яку ніхто не їсть.
2. Торт виносять або викочують на спеціальному візку. При цьому можна застосувати піротехніку.
3. Молодята розрізають торт одним ножем. Наречена бере інструмент, а наречений кладе свою руку поверх її руки, і таким чином вони роблять розріз.
4. Молодята кладуть або один шматочок торта на спільну тарілку, або два на дві тарілки для кожного, після чого годують одне одного виделками, ложками чи руками. Романтичним вважається, коли молодята «бруднять» одне одному носик тортиком, а потім облизують його. Це надає обряду неповторної романтики.

12. Аукціон шампанського

Здавалося б, усе дуже просто — у кого більше грошей, той і виграє, але не так сталося, як гадалося. Я можу запропонувати три варіанти аукціону. Один традиційний і два інших нетрадиційних (тонкощі при зустрічі).

Сенс аукціону полягає в тому, що той, хто викуповує пляшку шампанського:

1. без запрошення приходить на річницю до молодят, і вони зобов’язані накрити йому стіл;
2. виграє для себе «щастя», тобто може загадати бажання, і після того, як вип’є це чарівне шампанське, воно, за повір’ям, здійсниться.

13. Зняття й кидання підв’язки нареченим

З давніх часів вважалося, що молодята перебувають в ореолі чарів, тому наприкінці весілля гості зривали з них шматочки одягу. І щоб цього не було, молодята почали кидати їм підв’язку та букет нареченої.

1. Спочатку наречений знімає підв’язку з ніжки нареченої.
2. Існує шість (6) способів зняття, при зустрічі я розповім про всі, і ви оберете цікавий для себе.
3. Далі наречений кидає цю підв’язку неодруженим хлопцям. Хто спіймав, той і стає володарем «щасливого квитка» в подружнє життя.

14. Кидання букета нареченою

1. Усі незаміжні дівчата виходять і стають за спиною нареченої, яка кидає букет через спину.
2. Та дівчина, яка спіймає букет, крім того, що виграє «своє щастя», ще й танцює з хлопцем, який спіймав підв’язку. Для них звучить романтична красива композиція, яку я можу виконати на саксофоні.

15. Танці сина й матері, дочки й батька

1. Танці подяки батькам прийшли до нас з Америки та Європи. Аналітики вважають, що ми обираємо собі пару за подобою образу, який бачимо перед очима. Як правило, це наші батьки. Наречений обирає собі дружину за подобою матері, а наречена — за образом батька. Це одна з головних складових обряду «танцю подяки».
2. Син танцює з мамою, тим самим віддаючи данину поваги й любові за те, що вона його ростила, піклувалася про нього та була тим жіночим еталоном, який він побачив у своїй обраниці.
3. Танець дочки й батька має те саме смислове навантаження, що й попередній. Лише у фіналі батько підводить дочку до її обранця і з настановами «передає» йому свій скарб.
4. Я використовую спеціальні композиції для танцювальних обрядів, які саме про це.

16. Зняття фати

1. Суть обряду в тому, що наречена «перевтілюється» в дружину.
2. Структура обряду одна, лише існує кілька варіантів виконання.
3. Сьогодні фату знімає наречений або свекруха, але в мене, щоправда, були випадки, коли фату знімала мама нареченої (теща) і навіть сестра нареченої. Вважається, що з нареченої щось зняти має право лише її обранець. Тому весільні традиції трактують, що знімати фату повинен наречений. Від себе додам, що до того, хто зніматиме фату, я ставлюся дуже демократично. Якщо хочуть, щоб це було так, я зроблю це так.
4. Далі свекруха (але я зустрічав, що це робить і наречений) одягає хусточку.
5. Наречена може двічі не прийняти цього, а втретє погодитися. При цьому свекруха її обіймає й умовляє лагідними словами.
6. Далі наречена стає в коло, її оточують незаміжні дівчата, і вона кожній у танці приміряє свою фату (фата — це мрія кожної дівчини, і цей обряд дає їм можливість постояти під заповітною мрією та відчути всю принадність ролі нареченої й майбутнього щастя).
7. Музика буває різною, але я віддаю перевагу тематичним композиціям — «Горіла сосна, палала» і «Снимается фата» Р. Марка.

17. Запалювання сімейного вогнища

1. Споконвіку сім’я завжди поєднувалася зі словом «вогнище». «Сімейне вогнище» або інший варіант — «домашнє вогнище» — є символом єдності й щастя, тому його так зване «запалювання» особливо важливе на весіллі.
2. Цей обряд проводиться наприкінці весілля й має кілька варіантів. Не буду їх усі перелічувати, скажу, що головне — дотриматися його суті, тобто щоб мами молодят своїми свічками запалили одну свічку молодої сім’ї. Це й символізуватиме початок життя цього сімейного вогнища.

18. Слово молодят

1. Ця традиція обов’язкова, оскільки слова подяки, сказані гостям і насамперед батькам, є даниною поваги молодят усім присутнім.
2. Черговість монологу нареченої або нареченого не важлива, головне, як кажуть, щоб це йшло «від душі».
3. Єдине — не забудьте сказати спасибі за те, що «виростили для мене таке золото — дружину» (наречений), і спасибі за те, що подарували мені такого славного захисника — чоловіка» (наречена).

19. Розрізання короваю

1. Цей фінальний обряд першого дня може відбуватися приховано або обрядово, тобто за традицією.
2. Перший варіант — офіціанти «тихо» розрізають коровай на шматочки, кладуть у заздалегідь підготовлені одноразові пакетики й роздають гостям.
3. Другий варіант — свати, хрещені або батьки виходять у центр залу й спочатку благословляють коровай, а потім розрізають спеціальним способом, після чого також роздають у пакетиках.

Як ви могли побачити, весільні обряди й традиції досить широкі та різноманітні. Їхня підготовка потребує великих знань, досвіду й можливостей. Я б узагалі щодо організації всього весілля рекомендував вам звернутися до перевірених професіоналів, з якими я неодноразово працював і продовжую співпрацювати. Ви отримаєте від цього максимум задоволення й вигоди.

Чим закінчується весілля?

Деякі ведучі вважають за краще відпрацювати весільний банкет, скажімо, до 22:00–23:00, а далі залишити гостей на «розтерзання» діджея з великою кількістю спиртного й неорганізованістю. У результаті весілля, або, точніше, те, що відбувається, триває ще не одну годину (іноді й до ранку) і часом має «гнітючий» вигляд.

Я роблю для вас цілісні (завершені) весілля й доводжу вашу урочистість до логічного фіналу, коли всі гості «розуміють» і хочуть іти додому.